хочу Владивосток Кодеин напиток Lean (лин)

Ой, хэй, мои амбициозные рэп-друзья!

Сегодня хочу вам рассказать историю об одном из моих самых эпичных приключений. Включайте бит и приготовьтесь к путешествию в мир наркотических фантазий и безумного танца.

Все началось с того, что я решил купить закладки, чтобы разнообразить свою повседневность. Пришлось немного погоняться и поковыряться в поискухах, но мой подсознательный голос шепнул мне, что это стоит каждого моего усилия.

И вот однажды, когда солнце уже садилось, я наконец-то достиг своей цели и приобрел парочку марцовок - самодельных наркотиков, приготовленных патлатыми хиппи с мастерством. Радости не было предела!

Я пригласил своих друзей на свою скромную квартиру, чтобы отпраздновать наше благополучное завоевание. Как же я был рад, что такая гнусная поискуха у меня в кармане!

Мы собрались вместе в моей комнате, достали марцовки и приступили к испытанию. Я уже предвкушал волнение, которое ожидало нас, и уверенность, что это будет грандиозная вечеринка, чего ещё нам хотеть?

Штрих - это то, что меня всегда раздражал. Этот нахал постоянно пытался выдать себя за знатока и наставника, хотя на самом деле он был просто балаболкой. Я решил не обращать на него внимания и наслаждаться моментом, как можно больше.

Марцовка, наконец, оказалась в моей руке. Я раздавил ее и втянул в себя эту смесь мечты и реальности. Боже, какое блаженство проникло в каждую мою клеточку! Я почувствовал, что готов разорваться от энергии и счастья.

Нашу встречу величественно сопровождали звуки низких битов и громкий смех. Мы решили выйти на крышу и продолжить наше празднование под открытым небом. Кто-то из нас включил свой телефон и начал теребить музыкальные пластинки, создавая безумные ритмы.

Я чувствовал себя богом танцпола и решительно любил свободно танцевать. Музыка билась в груди, и я просто не мог сидеть на месте. Я взял мою подругу за руку и пригласил ее в центр нашего воображаемого танцпола.

И вот мы стояли на крыше, где парковался соседский автомобиль. Но нам было все равно, мы жили настоящим моментом и ничего другого не могли пожелать. Мы загорали в свете полной луны и наслаждались каждым движением наших тел.

Нас поглощала музыка, и нам казалось, что она была создана именно для нас. Мы станцевали тверк на машине соседа, и нам показалось, что весь город смотрит на нас. Нас все прекрасно понимали, потому что танец - это универсальный язык, способный сближать людей.

Мы продолжали танцевать до рассвета, пока наши ноги не отказались слушаться нас. Наше тело было уставшим, но душа восторженно кричала "Еще!"

Было славно осознавать, что я смог достичь такого состояния, опутанного косой и закладками, и при этом сохранить себе истинную сущность, свободу и любовь к музыке.

Так что, мои друзья, не бойтесь исследовать неизведанные границы, не бойтесь танцевать на крыше соседской машины и отдаваться наслаждению каждым движением вашего тела.

В этот момент вы сможете почувствовать всю магию, которую приносит мировая музыка и наши собственные внутренние танцы - это самое крутое, что может случиться в нашей жизни.

Але, як пиляєте, братухи? Зізнаюся, я наркоман комик, а саме - закодінований на кодеїні. І, шоб не кутити, ділюся з вами моєю смішною і неймовірною історією, як я купила закладки і підробляла собі життя скучним продавчиком.

Усе почалося тоді, коли я ушкварився на роботі і вирішив знайти шлях пожвавити себе. Я почав російською рулетку - лазив по недостовірним сайтам і шукав, звідки взяти закиди. Повірте, це був неймовірний задротство. Клік за кліком, посилання за посиланням, аж нарешті мені пощастило. Я знайшов легендарну пещеру зі схованками - онлайн магазин, де можна було купити все, що душа побажає.

Ця пещера була як справжній кладовище наркотиків - метамфетамін, героїн, марихуана, та навіть ганджубас. Там були всі закладки, які тільки можна собі уявити. Я не можу вам описати, як моє серце переповнялося радістю, коли я побачив цей пекельний асортимент.

Але мої гроші були обмежені, і я не міг собі дозволити все це багатство. Тому я вирішив підробити трохи грошей, шоб купувати закладки без обмежень. І от знайшовся клієнт, який пропонував мені роботу продавця в скучному магазині, де продавалися звичайні речі - взуття, одяг, кухонні прилади.

Звичайно, для мене це був закид. Продавцем бути, коли такі круті закладки вже були у моїх руках? Але, враховуючи мою ситуацію, я зрозумів, що згода на цю закидуху може врятувати мене від бездомності.

Так ось, я став продавцем. Ношу на собі скучний мундир, обслуговую покупців, але завжди з собою тримаю свою секретну колекцію закладок. Ніхто ніколи не підозрює, що той звичайний продавець взуття - справжній ушиблений, який кутить наркотиками.

Моя робота принесла мені непогані гроші. Я продавав взуття та одяг, а потім навіть підбивав своїх покупців на замовлення справжніх закладок. Для них це було як велике відкриття - звичайний продавець, виявляється, знає де придбати такі речі! Багато з них стали моїми постійними клієнтами, а хтось навіть почав пропонувати мені роботу на своїх злочинних діяннях.

Одного разу мені надійшло замовлення на жовту закладку. Це був новий товар в моєму асортименті - ефедрон, жидкий порошок, який можна вдихати. Зрадів як дитина! Але я не знав, як правильно його приготувати, тож звернувся до своїх постійних клієнтів за допомогою.

-"Братан, мама тебе виписала?" - звучить з телефону.

-"Ні, я просто маю нову закладку - жовтий жидкий порошок. Але я не знаю, як правильно його закинути."

-"Ай-ай-ай, братуха, ти нічого не знаєш! Так ніззя! Треба розведення робити з водою, а потім вдихувати. Якщо не правильно закинеш, то можеш зайнятися."

Отже, я дізнався як правильно закинути жовтий порошок. Тепер я мав нову закладку в своїй колекції - ефедрон. І навіть на роботі, коли мені було нудно, я міг вдихати цей жовтий порошок і відчувати себе крутим наркоманом комиком.

Так я закодінився на кодеїні та кутив ефедроном, працюючи скучним продавцем. Це були найкращі часи моєго життя - закиди у секретній колекції та нескінченні можливості крутити всіх навколо. Але, в кінці кінців, сталася неприємність, яка змусила мене зупинитися і задуматися.

Різниця між жизнеутверждаючими настійками у пляшках і життям на наркотиках згубна. Вживати наркотики - це зашквар, якому слід уникати. Тому я прийняв важке рішення - покинути свою скучну роботу та закинути закладки, що стали моїм залежностями. Це була вазка й тривожна дорога, але я вирішив стати нормальним коміком, який розважатиме людей не наркотиками, а своєю справжньою талантливістю.

Пам'ятайте, ребята - наркотики це не жарт. Якщо ви потрапили в цей закид, знайдіть сили вийти з нього. Здоров'я та ріжниця в житті - важливіше за все. Будьте розумними та живіть по-справжньому!